Хто має право на безоплатне харчування в закладах освіти та за яких умов
Автори: Наталія Кузяк, експерт у сфері соціального захисту населення,
Сергій Дятленко, експерт з освітньої політики
З початку цього року для учнів та вихованців організовується харчування згідно з новим порядком та за новими нормами. Але, водночас, це харчування майже повсюди здорожчало. Здорожчало через підвищення цін на продукти та енергоносії, але іноді батьки звинувачують у цьому нове меню, де частину хлібної випічки, картоплі, жирів, цукру замінили кашами, овочами та фруктами.
Через здорожчання харчування частина дітей відмовляється від нього, бо не всі батьки мають можливість оплатити ці видатки. Для таких випадків постановою КМУ № 305 «Про затвердження норм та Порядку організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку» передбачений перелік категорій дітей, для яких засновник закладів освіти (місцева рада) забезпечує безоплатне гаряче харчування в державних і комунальних закладах освіти за рахунок коштів відповідних бюджетів, згідно встановленого в закладі освіти режиму (кратності) харчування.
Безоплатне гаряче харчування організовується для:
• дітей-сиріт;
• дітей, позбавлених батьківського піклування;
• дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються у спеціальних та інклюзивних класах (групах);
• дітей із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям”;
• учнів закладів освіти, розташованих на територіях радіоактивного забруднення, а також дітей, евакуйованих із зони відчуження, дітей, які є особами з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи, і тих, що проживали у зоні безумовного (обов’язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення, відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”;
• дітей з числа внутрішньо переміщених осіб, дітей, які мають статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів;
• дітей з числа осіб, визначених у статті 10 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
Засновник також може прийняти рішення про забезпечення безоплатним харчуванням і осіб інших категорій. Наприклад, дітей з інвалідністю; дітей з багатодітних сімей; дітей, яких виховує одинока мати; дітей, яких виховує Мати-героїня; дітей, які виховуються в сім’ї, що перебуває в складних життєвих обставинах тощо.
Приналежність дітей до певної категорії/статусу, що дають право на забезпечення безоплатним харчуванням у закладах освіти має підтверджуватися відповідними документами:
1) документи, що підтверджують статус дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування (рішення місцевого виконавчого органу тощо) - для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування;
2) документи, що підтверджує належність дитини до певної категорії (посвідчення батьків, довідки МСЕК батьків, тощо), для:
• дітей з інвалідністю, здатних до самообслуговування (за відсутності медичних протипоказань);
• дітей, одному з батьків яких встановлено інвалідність I або II групи;
• дітей, які постраждали внаслідок стихійного лиха, техногенних аварій, катастроф;
• дітей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
• дітей, батьки яких загинули від нещасних випадків на виробництві або під час виконання службових обов’язків, у тому числі дітей журналістів, які загинули під час виконання службових обов’язків;
• дітей, один із батьків яких загинув (пропав безвісти) у районі проведення антитерористичних операцій, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, бойових дій чи збройних конфліктів або помер внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних у районі проведення антитерористичних операцій, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, бойових дій чи збройних конфліктів, а також внаслідок захворювання, одержаного у період участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях;
• дітей, які проживають у населених пунктах, розташованих на лінії зіткнення;
• дітей, взятих на облік службами у справах дітей як таких, що перебувають у складних життєвих обставинах;
3) для дітей, один з батьків яких загинув під час масових акцій громадянського протесту або помер внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час масових акцій громадського протесту - свідоцтво про народження дитини, батька / матір якої внесено до списку осіб, смерть яких пов’язана з участю в масових акціях громадського протесту, що відбулися у період з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 08 травня 2014 року № 278 «Про затвердження списків осіб, члени сімей яких мають право на одержання одноразової грошової допомоги та доплати до пенсії у зв’язку з втратою годувальника»;
4) для дітей із малозабезпечених сімей, які відповідно до законодавства одержують державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям - довідка про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям;
5) для дітей осіб, визнаних учасниками бойових дій відповідно до пункту 19 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» - посвідчення учасника бойових дій батька/матері;
6) для дітей, зареєстрованих як внутрішньо переміщені особи - довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
І якщо приналежність до більшості категорій визначається наявністю документів, то для того щоб визначити приналежність до малозабезпечених сімей потрібно проводити ще й певні розрахунки.
Стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» передбачає, що у 2022 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2022 року – 2393 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення:
• дітей віком до 6 років– 2100 гривень;
• дітей віком від 6 до 18 років – 2618 гривень;
• працездатних осіб – 2481 гривні;
• осіб, які втратили працездатність – 1934 гривень.
Стаття 9 цього ж Закону встановлює, що у 2022 році рівень забезпечення прожиткового мінімуму (гарантований мінімум) для призначення допомоги відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» у відсотковому співвідношенні до прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення становить: для працездатних осіб – 45 %, для дітей – 130 %, для осіб, які втратили працездатність, та осіб з інвалідністю – 100 % відповідного прожиткового мінімуму.
З огляду на зазначене, рівні забезпечення прожиткового мінімуму для призначення допомоги малозабезпеченим сім’ям у 2022 році становитимуть:
• для працездатних осіб(45 % ПМ для працездатних осіб) - 1116,45 грн;
• для осіб, які втратили працездатність, та осіб з інвалідністю (100%) - 1934,0 грн;
• для дітей до 6 років (130 %) – 2730,0 грн;
• для дітей від 6 до 18 років (130 %) – 3403,4 грн;
• для дітей від 18 до 23 років (за умови навчання) (130 %) – 3225,3 грн.
Відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» малозабезпечена сім’я - сім’я, яка з поважних або незалежних від неї причин має середньомісячний сукупний дохід нижчий, ніж прожитковий мінімум для сім’ї.
При цьому, стаття 1 згаданого вище Закону передбачає, що прожитковий мінімум для сім’ї - визначена для кожної сім’ї залежно від її складу сума прожиткових мінімумів, розрахованих та затверджених відповідно до Закону України "Про прожитковий мінімум" для осіб, які відносяться до основних соціальних і демографічних груп населення;
Розмір державної соціальної допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім’ї та її середньомісячним сукупним доходом.
Призначається допомога малозабезпеченим сім’ям відповідно до Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям, затвердженого Постановою КМУ від 24.02.2003 №250 (далі – Порядок).
Державна соціальна допомога призначається і виплачується малозабезпеченим сім’ям, які постійно проживають на території України та з поважних або незалежних від них причин мають середньомісячний сукупний дохід менший від прожиткового мінімуму для сім’ї. Державна соціальна допомога призначається на шість місяців з місяця звернення за її призначенням.
Заяви про призначення державної соціальної допомоги, до яких додаються необхідні документи, приймають від громадян органи соціального захисту населення районних держадміністрацій лише у разі надіслання їх поштою або в електронній формі (через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики, інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування або Єдиний державний веб-портал електронних послуг), а також приймають уповноважені посадові особи виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідної територіальної громади (далі - посадові особи виконавчого органу) та посадові особи центру надання адміністративних послуг, які передають їх протягом трьох робочих днів з дати їх надходження відповідному органу соціального захисту населення.
Призначення такої допомоги має певні особливості. Так, відповідно до п. 10 Порядку, державна соціальна допомога не призначається, якщо:
1) у складі сім’ї є працездатні особи, які досягли 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи, та не працювали, не проходили військової служби, не провадили підприємницької чи професійної незалежної діяльності, не здобували освіти за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, не зареєстровані в центрі зайнятості як безробітні або як такі, що шукають роботу, сумарно більше ніж три місяці протягом періоду, за який враховуються доходи (крім випадків, передбачених у п. 11 Порядку) (за за певних винятків відповідно до вимог Порядку).
2) особи, які входять до складу малозабезпеченої сім’ї, протягом 12 місяців перед зверненням за призначенням державної соціальної допомоги здійснили купівлю земельної ділянки, квартири (будинку), транспортного засобу (механізму), будівельних матеріалів, інших товарів довгострокового вжитку або оплатили (одноразово) будь-які послуги (крім медичних, освітніх та житлово-комунальних згідно із соціальною нормою житла та соціальними нормативами житлово-комунального обслуговування) на суму, яка на дату купівлі, оплати перевищує 50 тис. гривень;
3) у власності малозабезпеченої сім’ї є друга квартира (будинок), крім житла, яке розташоване на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, у населених пунктах на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, та у населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, або житла, непридатного для проживання, що підтверджено актом обстеження технічного стану житлового приміщення (будинку, квартири а також житла, отриманого дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, особою з їх числа за рахунок державного чи місцевого бюджету; житлових приміщень у гуртожитках;
4) у власності малозабезпеченої сім’ї є більше ніж один автомобіль, транспортний засіб, що підлягає державній реєстрації, з дати випуску якого минуло менше ніж 15 років (крім мопеда і причепа).
При цьому не враховуються транспортні засоби, отримані безоплатно чи придбані на пільгових умовах через органи соціального захисту населення, у тому числі за рахунок грошової допомоги на придбання автомобіля, а також транспортні засоби, придбані батьками - вихователями дитячих будинків сімейного типу.
Державна соціальна допомога призначається у разі, коли малозабезпечена багатодітна сім’я виховує трьох і більше дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, - до закінчення такими дітьми закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років) та у її власності є друга квартира (будинок), за винятком житла, зазначеного у підпункті 3 цього пункту, за умови, що загальна площа такого житла не перевищує 13,65 кв. м на одного члена сім’ї та додатково 35,22 кв. м на сім’ю.
Окрім того, п. 11 Порядку передбачає певні особливості в періодах призначення допомоги у випадках якщо у складі малозабезпеченої сім’ї є непрацюючі працездатні особи, які досягли 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи, і протягом цього періоду зареєстровані в центрі зайнятості як безробітні менше трьох місяців або які (за яких) не сплатили (не сплачено) мінімального розміру єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування сумарно протягом трьох місяців періоду, за який враховуються доходи.
Джерело: портал "Децентралізація"
